Jun. 22nd, 2014

СПА

Jun. 22nd, 2014 08:02 pm
varvarka: (Autumn owl)
- Альо, доню, ти де?
- На СПА, мамо...
- А, ну то спи-спи...


Для мене ідеальний відпочинок - це лежати у теплій водичці, або сидіти в сауні, а потім бігом під холодний душ, чи плавати в басейні, а потім у джакузю і на шезлонг - з книжечкою )) ну ви поняли, Варя - птіца водоплавающа. І вперше за останні роки я влаштувала собі такий повний релакс-релакс, аж три дні мокла в СПА-готельчику.

Відпочивали там в основному сімейні пари (тато+мама+дитина) і просто пари (хлопець+дівчина).

І що я зауважила. Ті, хто приїхали парами, так вдвох і ходили територією комплексу. Увесь час. Спочатку дівчина, а за нею хвостиком хлопець. Вона в джакузю - і він туди ж. Вона в басейн - і він. Вона в римську сауну - і чоловік в римську сауну. Скомандувала виходити - виходять. З цього я зробила висновок, що особам чоловічої статі такий відпочинок є малоінтересним, і вони просто не знають, чим зайнятися, тому обирають слухатися у всьому кобіту, і ностальнійно мріють про пару кухлів пива у пивній.

Чоловіки, крім функції компаньйона, виконували функцію спонсора. (хтось же має оплачувати цє марнотратство! :)

Спонсор на СПА - річ дуже корисна і приємна. І як вже ся ті дівки відривали: і масажі такі, і масажі сякі, і манікюр і педикюр, і пілінги-шмілінги, обгортування шоколадні, рисові, соляні, ламінарієві... Словом, прайс на 5 сторінок, йдем всьо по списку... Були такі дівчатка, що від косметолога не виходили, а з супутниками бачилися вже за вечерею або за переглядом кіна.

Ну я собі подумала - чьо уж там, ще якісь фінанси на картці є - піду гляну на той прайс, може і сама на якусь процедурку сходжу... Підійшла до адміністаторки, взяла ту книжочку, сіла читати. Хм-хм, і то би здалося, і це треба... А от манікюр я роблю на 20 грн дешевше... Що ??? 300 грн за шелак? Та я за ці гроші три шелаки зроблю у Львові... За масажик ціна гарна, але ж що з того одного масажу, тре хоча б курс пройти...

Оцінивши кількість необхідних мені спа-процедур, наявні кошти в гаманці і збагнувши масштаб пролеми, вирішила ніц не замовляти... Це був саме той випадок, коли бажання і можливості перебували у дууууже сильній невідповідності.

Попри те, що відпочила зовсім незле, є підозра, що могло бути всьо ліпше. Тому висновок такий: наступного разу СПА планувати заздалегідь, брати чумуйдан грошей і ходити на масажі такі, і масажі сякі, і манікюр і педикюр, і пілінги-шмілінги, обгортування шоколадні, рисові, соляні, ламінарієві... Словом, прайс на 5 сторінок, йдем всьо по списку...  Ні в чому собі не відмовляти!

Ви, мабуть, спитаєте, за спонсора?! Так, безумовно спонсор - це приємно, радісно і корисно для жіночого організму. Але зовсім, зовсім не обов'язково :)
varvarka: (Autumn owl)
Вчора Іскра та Ілона видавали мене замуж. Взяли мене попід руки (шоп не втекла), і водили центром, шукали мені принця.

Принці ясно шо мені не підходили ніякі. Альбо малі (після 94 року випуску), альбо старі і жонаті, альбо низенькі, альбо по соціотипу не тойво (ггг). Ну десь по закінченню першої години, коли ми зайшли в черговий магазін зі шмотками один принць таки найшовся - хлопчик-продавець із Сістерс. Блондин з голубими очима (хз які там очі, але най будуть голубі), в зеленім піджачку. Він бавився з нами в гру "вдягни Іскру як принцеску", і в ході розмови виявилося, що любить дивитися мультики ))) Але чомусь дівчита мого принця забракували і витягли мене з магазіну.

Я була в розпачі і пічялі. Цілих 10 хвилин, поки не побачила свого містера Біга. О-о-о... Цей високий статний мужчіна так не схожий на тих хлопаків, що мені зазвичай подобаються... Чорне волосся, карі очі (хз які там очі, але най будуть карі), така благородна триденна щетина... Я його запеленгувала у ту мить, коли він повертав з Галицької на Площу ринок і серце в ту мить забилося як скажене: "Це - ВІН".

Дівчата миттю оцінили ситуацію, переглянулися, і потягли мене за ним, по дорозі вигадуючи фразу, з якою чіплятимуться до хлопа. Зупинилися на "Перепрошую, а вашій мамі невістка не потрібна?". Наздогнали ми цього красеня на зупинці трамвая "пл Ринок", саме під'їхала десятка. Він щось там говорив у свій біленький айфон, я іще раз насолодилася його мужнім профілем, і поки дівчата, втративши пильність, полегшили хватку, вирвалася і втекла.

Казали, що цей чоловік не сів у трамвай, він попрямував до кафе Діана, де в той час танцювали сальсу, підійшов до пари літніх людей (видно якісь знайомі), і почав з ними говорити. Але я цього вже не бачила, бо чкурнула мало не до Атляса, і вже там чекала своїх дівчат. В цілковийтій безпеці.

А тепер сиджу і думаю: це ж Львів, а не "Щоденник Бріджит Джонс", і принці на вулиці двічі не зустрічаються... Треба було йти свататися, або принаймні познайомитися )

Profile

varvarka: (Default)
varvarka

July 2014

S M T W T F S
  12345
6789 101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 24th, 2017 02:33 am
Powered by Dreamwidth Studios