varvarka: (Default)
Сиджу і харюся, що у watsons, Арсен, Рукавичка і прочіх немає он-лайн-магазину, і так щоб доставка в межах доби. І щоб оплачувати через інтернет.
От доставка піци є. І доставчка хавчіка є (раніше замовляла з БезГМО, але в них сайт на реконструкції, то тепер скористаюся послугами Гуртівоньки), а від конкретних перевірених мною маркетів нема.

І ще - чи є у львівах доставка медичних препаратів? Типу онлайн-аптеки? Ібо днями це питання було актуальне.

П.С. Ви відповідайте, а я спать...
varvarka: (Default)
Сиджу на роботах, жду тисячі затверджень по макетах, ніхто мені не пише, ніхто зі мнов не дружить. Зайшла на аск-ефем, а там чарівна кнопочка є : Отримати випадкове питання. Ото я навідповідалася )))

під катом - много вапросов і отвєтов.

Read more... )
varvarka: (Default)


Мій ідеальний робочий тиждень - 10 робочих днів і 4 вихідні.
Тоді за робочі дні я не встигла б перевтомитися, але і не розслаблялася б щоп"ятниці чекаючи суботи, і не вигрібала б стільки потім за це своє розслаблення. Я б не зробила більшого обсягу роботи, але може усе б робила рівномірніше, без загонів щовівторка і щоп"ятниці.
А на вихідні можна було б кудись їхати. Точно-точно можна було б! Перший день вихідних я б прибирала, готувала щосб мінімальне їсти, і пакувалася б у дорогу. Другий і третій день я б подорожувала, не обов"язково їхати кудись далеко. Можна і за 30 км від хати, аби не вдома, і аби навколо гарно було. А останнього дня, я б не робила взагалі нічого. Тобто щось таки робила би, наприклад, читала б книжки, дивилася б фільми, приймала б ванну, робила б усілякі масочки-шмасочки, багато би спала. І набиралася сил перед новим довгим робочим тижнем.
varvarka: (кіт пере лахи)
Дорога редакциє,
Я довго думала, перед тим як вам написати, і переживала чи не буде мій лист дуже наглим. Бо ви певно маєте троха роботи і не маєте часу читати листи читачів. Але я давно передплачую вашу газету, і вона дуже файна. І коштує 3.69 на місяць, то я рішила, що за рік то получається 44.28 грн, і що за ті гроші ви приділите мені трошки часу і прочитаєте мого листа і може надрукуєте на сторінках газети.

Read more... )

Discussion

Nov. 29th, 2007 10:55 am
varvarka: (Default)
Під час спілкування із [livejournal.com profile] vasiapetechkin вознік такий діспут:

Чи сложно порвать женьські майтки, і який уровєнь прафєсіаналізма треба для цього мать?

Во врємя діспута жодні майтки не пострадали
varvarka: (Default)
А з вами таке траплялося?

Як і чи знайшли вихід із ситуації?

Опишіть свої відчуття, у випадку, коли хочеться, можеться, а доба вперто має 24 годин і ні туди - ні сюди.
varvarka: (Default)
Не хочу ні у що вірити, бо у що б не вірила - добром це для мене не закінчується. Я втрачаю віру у свою віру і – бемць! – опиняюся десь_там_де? із тим же запитанням: "що далі?" "доки це все триватиме?" Статус друга в асі "тре женицця?" викликає скептичну усмішку. Може комусь і тре. Але не мені. Рано ще. Та й не хочу я "просто так" – я хочу навзаєм. Я хочу щоб відкрито було і половинку (не третинку/четвертинку/п'ятинку). Мене на двох не вистачить (любити/боліти, отримувати любов і не віддавати). Видається, що чоловіки, які мені зустрічаються, приносять у життя по десятинці. А де ж обіцяні/намріяні/у книгах вичитані/математиками вирахувані 50%????? ДЕ???
Мені не подобається депресувати, бути пригніченою, стомленою, ображеною, невпевненою, злою, схареною. Але з цього стану майже не вилажу. (Вчорашній вечір не враховується).
Мені бракує тепла. І так бракує певності...
Може я забагато хочу?
Може мені не треба взагалі ні на що претендувати?
У смітник мрії! Геть емоції! Геть із себе все, що тішить і що любить!
Як мені викорінити надію на нездійсненне? Щоб не мучилась. Бо боротися ні за що не буду.
Щоб втишитися і заспокоїтися, треба податися за якісь там межі. А де ті межі, мо розкаже мені хтось?
varvarka: (Default)
Хто б то мене березовим прутом відлупив, шоб з молодими рекрутами не гуляла ))))
varvarka: (Default)
Жодних романтичних почуттів -
але я хочу його бачити.
Безмежжя ніжності і чогось невисловленого - за чим нічого не стоїть.
Ні ілюзій, ні псевдозакоханості чи просто натяку на щось більше, ніж фізична близькість, комфорт.
Гедоністи, обоє однаково.
Але ж і він і я чудово розуміємо, що ці дотики, цілунки, поцілунки нічого не значать, не означають.
Що є його "Хочу" і моє "Хочу", а ще безглузді жарти про "коханця у шафі".
Так я стала коханкою )) Без кавалера, зате коханець є.

Ми в принципі не можемо бути парою - нам немає про що розмовляти.
Це той випадок, коли один гарячково вигадує, що б то таке вкоїти, щоб розрядити мовчання, що затягнулося, а інший просить: "Скажи щось..."

На те що є дивимось скептично і трохи легковажно - міжчасся. Після чого - знаю. А от перед чим - про це не хочеться думати.
varvarka: (Default)
Почну з того, що зізнаюся сама собі: Давно нічого путнього не писала. Якщо щось і є - то якась фразочка "Ні в тин ні в ворота" або текстик агресивно-нуднуватого типу "Життя таке паршиве"...

Про журналістські матеріали взагалі мовчу. До творчості із останнім часом створеного мною можна віднести хіба пару зображень, опрацьованих у фотошоп, та й то з великою похибкою.

Ще я готувати почала регулярно. Нарешті брат не ходить із голодним виглядом і не жує сухе печення зі згущеним молоком.

Закортіло у Франківськ та Дніпропетровськ. Жж-юзвєрі-френди із тих місць є??? Хтось проведе екскурсію? Але то у вересні, не раніше. До того часу усі вихідні розписані.

ЩОще. Хочу на якийсь фест. А не маю з ким. Партзавдання - тра знайти, до кого причепитися і таки кудись гайнути.

Нині біля ратуші Чоловік бив свою дружину. Сильно бив, по обличчі. А донечка (7-9 років) у білому гарному платтячку плакала і кричала, заступала маму, а він не зважав. Азж за трохи за жінку заступився якийсь молодий чоловік.
Якщо мати такого чоловіка, то волію взагалі заміж не виходити.


Маю вільну суботу. Мо хтось порадить де можна потинятися?
varvarka: (Default)
Сьогодні третя людина у моєму житті сказала, цитую: "Не можу тебе ревнувати. НЕ можна тебе ревнувати".
Той же тон. Ті ж очі. Це як "з твоїх рук - хоч отруту" (с).
Так ось. Спробувала з'ясувати, чому ж так? Чи то я приводу до ревнощів не даю (свята така та божа) абощо?
"Варьку неможливо ревнувати. Варьці нізя ставити будь-які межі. Бо вона ніколи про них не думає, переступаючи. Дотримується хіба що своїх, та й то - іноді, коли настрій хороший".
Отож, працюю за таким сценарієм. Правду про себе відразу і усю. Я така і іншою бути не можу. І якщо з'являється думка раптом, що змінити мене можна якось - то дуже помилкова думка. Принаймні до пори до часу так буде. Ревнувати мене не можна. Бо спочатку - обов'язки, потім обмеження - вже потім ревнощі, з приводу порушення тих обмежень. Мене не можна зобов'язувати і ставити межі. Однозначно порушу. Навіть коли того не маю на меті чи на думці. Так трапляється... Чомусь з дивною послідовність і незмінністю.
Краще терпіти мене такою як є. Дивитися на мої "вар'ятства" крізь пальці і берегти нерви.
Успіхів вам, чоловіки! І бережіть себе!

ПеЕс Дуже рідко, іноді, в мене виникає ідея поставити себе в рамки. І на цілих 2-3 тижні мене вистачає. А далі - по похилій...
varvarka: (Default)
Якщо людина певний час (довго) нічого не пише, то чи не зникне у неї здатність до публіцистичного/художного/наукового/іт.д. відтворення?

Зловила себе на думці, що взагалі нічого не пишу із журналістики - замітки там всілякі, репртажі, нариси, огляди преси іт.д.
А про аналітику взагалаі можна забути!

Ось в чім питання, якщо я на практику потраплю, писати ж доведеться щось... на міжнародну тематику... гг)) візьму рубрику ""у світі цікавого. Про Брітні писатиму!
varvarka: (Default)
Іноді про неї кажуть "нерозтрачена"...
Звідки ж тоді вона береться та ніжність? Присутня в організмі від народження чи є набутою здатністю?
Якщо не маю її у собі, то де купити?

Profile

varvarka: (Default)
varvarka

July 2014

S M T W T F S
  12345
6789 101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 02:47 am
Powered by Dreamwidth Studios